Гасконь – батьківщина шевальє д'Артаньяна. До речі, цілком реальної людини: він справді був гасконським дворянином, командував кількома гвардійськими підрозділами та зробив блискучу кар’єру при дворі короля Людовіка XIV. Ще один не менш славнозвісний чолов’яга з Гасконі: Сірано де Бержерак. Поет, вправний фехтувальник та невиправний дуелянт, який став прототипом всесвітньовідомого літературного персонажа.

На зламі XVII–XVIII століть «справжній гасконець» взагалі став дуже популярним, хоча й дещо карикатурним, літературним образом. Галасливі гасконці, що звикли щиро висловлювати свої емоції, трохи шокували парижан. Проте це не заважало їм обіймати впливові посади та бути вірними слугами короля. Ба більше, вони створили свою мережу взаємної підтримки й швидко просувалися кар’єрними сходами в корпусі мушкетерів. Звісно, їм заздрили, проти тих плели інтриги та залюбки сміялися зі стереотипного образу вояки-гасконця, що не знав міри ні в чому: ані у сварках, ані в їжі, ані у вині.

З вином та й взагалі алкоголем Гасконі пов’язана цікава історія. По-перше, тут традиційно виготовляли арманьяк – давній французький варіант бренді. По-друге, Côtes de Gascogne – окремий виноробний регіон, що охоплює майже 15 000 гектарів виноградників. Загалом виноград тут почали садити ще за часів Римської імперії, але на винній мапі світу Гасконь з’явилася лише в 1970-х роках ХХ століття. Все завдяки асоціації виробників, яка об’єднала місцеві кооперативи та незалежних виноробів, щоб робити впізнаване вино стабільної якості.

Côtes de Gascogne насамперед асоціюється з легкими та яскравими фруктовими білими винами, які найчастіше є блендами сорту коломбар із совіньйоном або із сортом мансенг. У першому випадку виходять більш тропічні вина, в другому – більш солодкі й округлі. От якраз перший варіант – коломбар та совіньйон – обрали, щоб зробити Maison du Vin Côtes de Gascogne. Це яскраве вино з добре вираженими нотами цитрусових, квітів та зеленого яблука. Збалансоване, свіже, легке, з приємним мінеральним посмаком.